Дихальна гімнастика для дітей дошкільного віку

 

Консультація для педагогів

«ЯК ПРАЦЮВАТИ В РЕАЛІЯХ КОРОНАВІРУСУ»

     Дитині важко зрозуміти чому вона не може, як і раніше, обнімати та цілувати своїх друзів, грати натовпом у ігри, обмінюватися іграшками.  Вихователям складно пояснити чому їй заборонені ці маленькі щоденні радощі. Щоб уникнути сліз та стресу давайте подумаємо як полегшити цей період для вихованців. Найперше, варто зрозуміти які посткарантинні реакції виникають у дітей, як їх уникати, що варто знати батькам.

      Вихователь має бути готовий до різної реакції з боку дітей. Якщо одні чемно послухаються, то інші можуть навіть влаштувати протест. Це можна пояснити нерозумінням дітьми заборон, яких раніше не було. Чому колись заохочували ділитись іграшками, а тепер ні. Саме тому важливо проводити пояснювальні бесіди з дітьми, про що ми писали вище. Також вихователю потрібно запастись терпінням і наперед підготувати відповіді на питання допитливих малят на кшталт «Хто такий коронавірус?», «А для чого мити руки?», «А чому вдома ми не дотримуємось таких правил?», «Чому все не так, як раніше?». Звичайно, ми не можемо пояснити ситуацію складними дорослими словами, однак потрібно доступно донести дитині головні правила гігієни. Важливо також не акцентувати увагу на тому, що батьки не навчили, чи навчили неправильно, особливо перед іншими дітьми.

        Заклади дошкільної освіти в Україні продовжують працювати у звичному режимі. Однак, у МОН зазначають, що пріоритетом організації роботи закладів дошкільної освіти має залишитись неухильне дотримання правил гігієни, використання засобів індивідуального захисту та уникнення масових скупчень людей. ЗДО зіткнулися з новими проблемами, яких раніше не виникало. Одна з найвагоміших - складний психологічний період адаптації дітей до карантинних обмежень у дитсадку.  Дитині важко зрозуміти чому вона не може, як і раніше, обнімати та цілувати своїх друзів, грати натовпом у ігри, обмінюватися іграшками.  Вихователям складно пояснити чому їй заборонені ці маленькі щоденні радощі. Щоб уникнути сліз та стресу давайте подумаємо як полегшити цей період для вихованців. Найперше, варто зрозуміти які посткарантинні реакції виникають у дітей, як їх уникати, що варто знати батькам.

       Попереджений - значить озброєний. Важливо провести пояснювальну бесіду з батьками, найкраще дистанційно по Zoom чи Skype. Необхідно щоб батьки добре розуміли, що приводити дитину з ознаками респіраторного захворювання категорично заборонено. Найкраще з цим завданням справиться медична сестра закладу. Адже саме вона відповідає за стан здоров'я вихованців, проводить так званий «фейс-контроль». Вона доступно може пояснити всі протиепідемічні заходи, що проводяться в закладі. А заспокоїти батьків, зменшити їх тривожність допоможе практичний психолог. Наша рекомендація – пояснювати ситуацію не тільки батькам, а й безпосередньо дітям. Під час заняття можна підготувати мультфільм чи розповідь у формі гри, де зрозумілою мовою розповідатиметься про вірус і методи боротьби з ним. Погодьтесь, коли дитина зрозуміє, що може бути супергероєм просто миючи руки чи дотримуючись дистанції з дітьми, то це значно спростить завдання батьків та вихователів. Директор дитсадка повинен стежити за тим, чи всі учасники освітнього процесу виконують своє завдання. За новими вимогами, він може тимчасово відсторонити від роботи працівників з групи ризику – з хронічними захворюваннями чи віком від 60 років. У такій ситуації потрібно компенсувати дефіцит кадрів, розділити надмірне навантаження. Також його завданням є вирішення конфліктів. Вони виникають коли дитину не приймають в садочок через ознаки захворювання, а батьки не розуміють всієї серйозності ситуації. Вихователь має бути готовий до різної реакції з боку дітей. Якщо одні чемно послухаються, то інші можуть навіть влаштувати протест. Це можна пояснити нерозумінням дітьми заборон, яких раніше не було. Чому колись заохочували ділитись іграшками, а тепер ні. Саме тому важливо проводити пояснювальні бесіди з дітьми, про що ми писали вище. Також вихователю потрібно запастись терпінням і наперед підготувати відповіді на питання допитливих малят на кшталт «Хто такий коронавірус?», «А для чого мити руки?», «А чому вдома ми не дотримуємось таких правил?», «Чому все не так, як раніше?». Звичайно, ми не можемо пояснити ситуацію складними дорослими словами, однак потрібно доступно донести дитині головні правила гігієни. Важливо також не акцентувати увагу на тому, що батьки не навчили, чи навчили неправильно, особливо перед іншими дітьми.

УВАГА!!УВАГА!!

24.04.2020. УВАГА!!УВАГА!! ДО ВІДОМА

ВИТЯГ З ЛИСТА Міністерства освіти і науки України

від 23.04.2020 №1/9-219

«Щодо організації роботи закладів дошкільної освіти під час карантину».

        «В межах робочого часу, визначеного графіком, працівники закладу мають виконувати свої професійні обов’язки, організовувати та проводити, за розпорядженням керівника, освітній процес,  складати або корегувати плани професійного розвитку та самоосвіти, розробляти конспекти занять відповідно до освітньої програми тощо.

     В умовах карантину варто налагодити тісну взаємодію із батьками вихованців. Зокрема, пропонуємо розробити рекомендації та проводити консультації з батьками вихованців щодо організації освітньої діяльності вдома, розпорядку дня, харчування дитини тощо. Зазначену комунікацію можна організувати за допомогою онлайн-конференцій, спілкування у групах в соціальних мережах, мобільних додатках, за допомогою електронної пошти тощо.

     Крім того, слід розглянути можливість проведення онлайн-занять з дітьми за допомогою дистанційних технологій в режимі реального часу або надсилати їх запис батькам вихованців чи розміщувати на вебсайті закладу освіти.

      При цьому наголошуємо, що Міністерством освіти і науки створено окремий ресурс «Вчимо і навчаємось на карантині: зміни в системі освіти», який містить перелік ресурсів із вправами та завданнями для дітей дошкільного віку, поради батькам дітей, рекомендації для занять та іншу корисну інформацію. Ознайомитись із матеріалами можна за посиланням http://mon-covidl9.info/dytiachi-sadky»

Роуп-скіппінг – сприятливий вид рухової активності

Роуп-скіппінг – сприятливий вид рухової активності.

Роуп-скіппінг носить оздоровчий і спортивний характер. Включати елементи роуп-скіппінгу на заняттях з фізичного розвитку у дошкільному закладі рекомендується з дітьми середнього дошкільного віку (тут відіграє першорядну роль головне правило – вміти користуватися скакалкою та стрибати через скакалку). Спочатку з дошкільниками слід засвоїти різні види стрибків без скакалки:

- стрибки на двох ногах;

- стрибки на одній нозі на місці;

- почергові стрибки на лівій-правій нозі;

- стрибки на місці на обох ногах з рухами рук;

- стрибки на місці на обох ногах з поворотами на 90*;

- перестрибування з ноги на ногу на місці;

- перестрибування з ноги на ногу  в русі;

- перестрибування з ноги на ногу приставним кроком;

- стрибки на одній нозі з просуванням уперед;

- стрибки на одній нозі з просуванням у сторони тощо.

Наявність скакалки:

розмір визначається наступним чином: стати на середину скакалки, ноги разом і натягнути скакалку. Кінці скакалки повинні діставати до пахвової западини. В дошкільному закладі рекомендується користуватися легкими скакалками.

Одяг та взуття:

одяг повинен бути спортивним, тобто зручним, легким та облягаючим. Дівчаткам рекомендується одягати спортивний топік. Краще взуття для стрибків – це кросівки, так як при стрибках спочатку необхідно приземлитися на носок, а потім виконати перекат на всю стопу, в цьому випадку навантаження на хребет буде мінімальним.

До стрибків, між ними і після стрибків через скакалку рекомендується робити розтяжку для ефективнішого виконання вправ з роуп-скіппінгу

Види і техніка виконання вправ з роуп-скіппінгу

Стрибки на місці.

Підстрибувати треба невисоко 1 – 2 см від підлоги, тільки для того, щоб скакалка пройшла під ногами. Обертання скакалки здійснюється кистьовим рухом, а не обертанням рук. Голову і спину тримати прямо, руки широко не розставляти. Дошкільникам - початківцям слід домогтися 25 - 30 стрибків в хвилину. З часом рекомендується наближатися до позначки 40 - 45 стрибків на хвилину.

Стрибки туди-назад.

Стрибати вперед, потім назад через скакалку. Хороший темп для дошкільників – 30 - 35 стрибків щохвилини.

Стрибки «біжить крок».

Висунути коліна, як при бігу, і виконувати стрибки. До 40 стрибків в хвилину – дуже хороший темп для дітей дошкільного віку.

«Скачки на коні».

Зробити стрибок одночасно двома ногами, потім – розставивши ноги в сторони. Виконувати стрибки по черзі – то ноги разом, то нарізно.

Подвійні стрибки.

Це більш складний варіант. Виконуючи подвійні стрибки, за один стрибок скакалку проводять під ногами два рази. Їх можна чергувати з звичайними, наприклад, подвійний через кожні десять звичайних.

Перехресні стрибки.

Лікті тримають зігнутими на рівні талії, скакалку проводять через голову. При цьому одночасно схрещують руки і стрибають.

Всі ці стрибкові елементи, хоча на перший погляд видаються складними,  прості і доступні кожному та приносять велике задоволення.

ОПТИМАЛЬНИЙ РУХОВИЙ РЕЖИМ

ОПТИМАЛЬНИЙ РУХОВИЙ РЕЖИМ

У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Рухова активність дітей, а отже, і їхній гармонійний фізичний розвиток, залежить від правильно організованої життєдіяльності, від того, наскільки ефективно педагоги використовують різні форми роботи з фізичного виховання. Умови, необхідні для забезпечення оптимального рухового режиму малюків, розкриває авторка статті

Гіподинамія в малят: проблема
і шляхи подолання

Інтенсивний розвиток сучасного суспільства сприяє поліпшенню умов життєдіяльності людини, але разом з тим знижується її фізична активність, натомість посилюється нервово-психічне навантаження. Усе це сприяє поширенню загрозливих тенденцій, зокрема щодо стану та розвитку організму дитини.

Малорухливий спосіб життя (гіподинамія) може спричиняти порушення психомоторного розвитку дитини, зниження показників розумової та фізичної працездатності, що негативно впливає на загальний розвиток особистості

Брак м’язової діяльності, так само як кисневе голодування чи нестача вітамінів, негативно впливає на розвиток та формування організму дитини, призводить до послаблення його адаптивних можливостей і, як наслідок, захисних механізмів.

Засобами фізичного виховання значною мірою можна компенсувати дефіцит рухів, який спостерігається в повсякденному житті сучасних дітей, запобігти негативним наслідкам гіподинамії, залучити малят до активного способу життя, прищепити звичку щодня виконувати фізичні вправи.

Рухова активність, на думку багатьох учених, є основним стимулятором усіх фізіологічних функцій

організму. Адже доцільні та різноманітні рухи сприяють розвитку опорно-рухового апарату, центральної нервової системи і внутрішніх органів, збагачують дитину новими відчуттями, допомагають поглиблювати та розширювати її уявлення про довкілля. Вони зміцнюють здоров’я і загартовують організм, сприяють формуванню в дітей морально-вольових рис характеру. А “м’язова радість” (І. Павлов), безпосередньо пов’язана з приємними відчуттями від роботи м’язів, є джерелом позитивних емоцій, задоволення, що значно впливає на мотиваційну сферу дитини.

Рухова активність залежить не тільки від індивідуальних особливостей дітей, сезону, погоди, настрою тощо, а й значною мірою від рухового режиму, запровадженого в дошкільному закладі. Його раціональна побудова сприяє своєчасному розвитку моторики дітей, дозріванню та становленню всіх внутрішніх органів і систем, задоволенню природної потреби малят у рухах.

Різноманітність — ознака
активного рухового режиму

Активний руховий режим забезпечується комплексом різноманітних засобів та форм роботи з фізичного виховання, що використовуються в освітньому процесі закладу дошкільної освіти в достатньому обсязі й оптимальній послідовності. Він охоплює всі види рухової активності дітей — як цілеспрямовану (організовану педагогом), так і довільну (самостійну).

Рухову активність дитини визначають як суму різноманітних рухів, які вона виконує за певний проміжок часу, і відповідно, вона нормується в одиницях витраченої енергії або в кількості виконаних рухів (локомоцій).

Саме це дає педагогам можливість визначати якісні та кількісні характеристики рухової активності дітей, планувати роботу з фізичного виховання.

Добираючи різноманітні засоби впливу, вихователь має спрогнозувати можливості задоволення рухової потреби дітей у повному обсязі. Саме це має стати основним критерієм у виборі засобів та форм роботи з фізичного виховання дітей у закладі дошкільної освіти.

Для створення оптимального рухового режиму в закладі дошкільної освіти слід ураховувати основні закономірності розвитку рухової активності дітей:

•    зростання обсягу, тривалості та інтенсивності рухової активності;

•    розходження показників у хлопчиків і дівчаток;

•    наявність сезонних та добових коливань, тижневої динаміки;

•    індивідуальні відмінності, пов’язані з індивідуально-типологічними особливостями нервової системи та фізичного розвитку, ступенем самостійності, стійкістю інтересу до певного виду рухової діяльності тощо.

Це допоможе педагогічному колективу спрямувати роботу на усунення основних причин недосконалості рухового режимуяк-от:

•    відносно низька моторна насиченість та низький оздоровчо-тренувальний ефект різних форм роботи з фізичного виховання, зокрема занять з фізичної культури;

•    недостатнє використання циклічних вправ, спрямованих на розвиток витривалості та інших фізичних якостей, у різних формах роботи;

•    добір різних видів рухливих ігор, фізичних вправ, зокрема

•    й спортивного характеру, без урахування еколого-кліматичних та сезонних особливостей регіону безсистемність профілактичної та корекцій- но-розвивальної роботи з розвитку моторики тощо.

У практиці фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми слід використовувати різні форми.

Форми роботи з фізичного виховання

•    Ранкова гімнастика.

•    Гімнастика після денного сну.

•    Малі форми активного відпочинку (фізкультурні хвилинки та паузи).

•    Різні види занять з фізичної культури (з оптимальним загальним навантаженням, що забезпечуватиме оздоровчо-тренувальний ефект).

•    Дні (тижні) здоров’я.

•    Прогулянки-походи за межі ЗДО (мета яких - закріплення набутих рухових умінь, навичок у природному довкіллі).

•    Фізкультурні свята і розваги.

•    Індивідуальна робота з формування рухових умінь і навичок.

•    Самостійна рухова діяльність.

•    Гурткова робота з дітьми тощо.

Значні резерви для оптимізації рухової активності вбачаємо в запровадженні гурткової роботи фізкультурно-оздоровчого спрямування із залученням батьків. Це не лише сприятиме налагодженню ефективної співпраці з ними, а й дасть можливість підвищувати культуру здоров’я в родинах та педагогічну обізнаність у питаннях оздоровлення дітей.

Задля забезпечення різноманітності впливів на рухову сферу дитини в руховому режимі необхідно створити можливості для широкого використання різних видів тренажерів - як стандартизованих, так і виготовлених власноруч - та фізкультурного обладнання у фізичному вихованні дітей, спонукати малят до проявів креативності в розв’язанні рухових завдань із застосуванням атрибутів. Також слід забезпечувати ефект новизни за рахунок введення нових елементів або цікавого поєднання наявного інвентарю, оновлення звичних для дітей комбінацій та варіативності в комбінуванні обладнання.

Діагностика рухової підготовленості дітей

Різноманітність комплексу заходів забезпечується систематичною діагностикою рухової підготовленості дітей. Отримані результати дають змогу моделювати оптимальні норми рухової активності малят упродовж дня, забезпечуючи повноцінний фізичний розвиток, високий рівень оволодіння “абеткою рухів”, розвиток фізичних якостей.

Зазначимо, що для отримання середнього показника рухової активності дитини потрібно проводити дослідження не менше 3-4 разів на рік (упродовж тижня).

В основу норми рухової активності має бути покладено принцип оптимальної кількості довільних дій протягом дня (чи певної його частини), а також оптимальність фізичних навантажень, відповідно до функціональних можливостей організму дітей.

Зазначимо, що інтенсивність фізичного навантаження залежить від добору фізичних вправ, їхньої складності та поєднання, частоти повторень. Для зручності наведемо орієнтовні показники оптимальної рухової активності дітей, що можуть слугувати педагогам основою для планування різних форм роботи з фізичного виховання.

Показники оптимальної рухової активності дітей різного віку

Вік	У фізкультурній залі		На свіжому повітрі
	Інтенсив ність рухів/хв	Загальна кількість рухів	Інтенсив ність рухів/хв	Загальна кількість рухів
3 роки	62	930	—	—
4 роки	67	1310	—	—
5 років	73	1700	84	2100
6 років	85	2230	90	2600
7 років	92	2750	116	3800

Модель рухового режиму залежно від вікової групи має передбачати не менше 50-60 % часу від загальної тривалості рухової активності дітей протягом дня для самостійної рухової діяльності.

Під час добору та застосування вправ для нормування фізичного навантаження слід орієнтуватися на динаміку частоти серцевих скорочень. Вона має бути оптимальною, є показником впливу фізичного навантаження на дитячий організм та має прямий зв’язок із характером енергозабезпечення м’язової діяльності.

Добираючи різні форми фізичного виховання дітей, радимо вихователям орієнтуватися на основні показники, які відображають вплив фізичних вправ на організм дитини.

Отже, можемо зазначити, що успішність роботи педагогічного колективу зі створення активного рухового режиму залежить від дотримання таких педагогічних умов:

•    раціональне планування розпорядку дня з урахуванням норм рухової активності дітей в умовах закладу дошкільної освіти та родинного виховання;

•    забезпечення оптимального рівня розумової та фізичної працездатності дітей шляхом доцільного поєднання навчальної, ігрової, рухової, трудової діяльності тощо;

•    комплексне та раціональне використання різних видів рухової діяльності вихованців упродовж дня;

•    стимулювання самостійної рухової активності дітей, забезпечення її різноманітності та впливу на всі групи м’язів;

дотримання оптимальних показників фізичних, психічних та емоційних навантажень для дітей дошкільного віку в організованих формах роботи з фізичного виховання з урахуванням можливостей, індивідуальних потреб, нахилів, інтересів та рівня рухової підготовленості всіх вихованців групи; забезпечення стійкої позитивної динаміки у формуванні рухових умінь і навичок, розвитку фізичних якостей малят.

Показники оптимальної частоти серцевих скорочень у дітей під час
виконання фізичних вправ

Вид рухової активності	Мінімальний та максимальний показники серцевих скорочень (на межі першої та другої хвилин виконання вправи)	Час віднов лення, хв.
Загальнорозви- вальні вправи	100-140	1-2
Звичайна ходьба	120-150	1-2
Ускладнена ходьба (степ-тест, ходьба сходами)	130-160	3
Біг на місці	130-170	3
Біг підтюпцем	150-170'	2-3
Біг середньої інтенсивності	150-180	3-4
Стрибки в довжину	130- 165	1-2
Стрибки зі скакалкою	140-170	3-4
Підскоки	130-160	2-3
Катання на велосипеді	130-160	3
Гра з м’ячем	145-195	3

ЯК ПІДВИЩИТИ РУХОВУ
АКТИВНІСТЬ ДІТЕЙ

•    Використовуйте всі форми роботи 3 фізичного виховання, як щоденні, так і періодичні.

•    Раціонально поєднуйте різні типи занять з фізкультури.

•    Використовуйте стандартне й нестандартне фізкультурне обладнання.

•    Збільшуйте кількість циклічних вправ, регулюйте інтенсивність фізичних навантажень, зміну способу та характеру виконання вправ.

•    Широко застосовуйте індивідуально-диференційований підхід.

•    Систематично здійснюйте моніторинг стану фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей і враховуйте його результати в роботі.

•    Використовуйте різноманітні інноваційні методи і прийоми керівництва руховою діяльністю, що значно підвищує інтерес малят до різних видів фізичних вправ.

•    Визначте в груповій кімнаті місце для активної рухової діяльності дітей та забезпечте вільний доступ до фізкультурного обладнання.

•    Створюйте умови для формування в малюків навичок самоорганізації та самоконтролю, які сприятимуть активізації рухової діяльності як на заняттях, так і в самостійній руховій діяльності.

·        Залучайте батьків вихованців до фізкультурно- оздоровчої роботи закладу