ЗБЕРЕЖЕМО ПЛАНЕТУ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ПОКОЛІНЬ

Концепція сталого розвитку нині визнана в усьому світі найперспективнішою ідеологією XXI століття, покликаною гармонізувати співбуття і взаємодію людини, природи і суспільства. Основні засади та способи реалізації цієї стратегії в дошкільній освіті розкриває авторка статті.

Ми живемо в сьогоденні й сьогоденням. Живемо з тими екологічними проблема ми, які виникають, розв’язуємо їх (або просто приймаємо як даність) і крокуємо далі, не усві домлюючи, що наші проблеми — то “телегра ми” з минулого, відлуння серйозних проблем, не розуміючи, що і нинішні проблеми матимуть наслідки і слатимуть такі самі “телеграми” май бутньому поколінню. Сьогодні, як ніколи, маємо дати собі відповідь на запитання: якою нинішнє покоління залишить планету поколінням май бутнім?

Постає необхідність вироблення нової філо софії, яка б окреслювала стратегічні орієнтири співбуття людини і природи, дала можливість ефективно реагувати на виклики сьогодення, вибудувати шлях до гармонізації взаємин лю дини, природи і суспільства. Саме тому ідея сталого розвитку, про яку вперше заговорили в 70-80-х рр. XXст. і яка набула обрисів концеп ції в 1990-х, нині активно обговорюється, до сліджується і впроваджується на міждержавно му рівні.

Сталий розвиток - це загальна концепція щодо встановлення балансу між задоволенням сьогоден них потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включно з потребою в безпечному і здо ровому довкіллі. Вона поєднує три основні складо ві - економічну, соціальну та екологічну. Їх узгодження - одне з надважливих завдань, що стоять перед людством.

Місце освіти в реалізації стратегії сталого розвитку

Освіті відводиться особливе місце в упрова дженні ідей сталого розвитку. Його успішність пов’язана насамперед з екологізацією мислен ня людей, з формуванням ціннісної основи, яка б забезпечила перехід до стійких моделей спо живання і виробництва, що не виходять за рамки асиміляційного потенціалу екосистем. Саме осві та здатна озброїти людей цінностями, знаннями, уміннями і навичками, необхідними для втілення концепції на практиці.

Особлива увага в цьому контексті зверта ється на дошкільну освіту. Адже перші роки життя людини є найбільш сприятливими для розвитку переконань і цінностей, які склада ють основу її особистості, визначають її етичну та моральну поведінку протягом усього життя.

Нині Україна заявила про свій намір долучи тися до реалізації стратегії сталого розвитку, стала учасницею впровадження відповідних програм, зокрема в освітній галузі. Напрям “Освіта для сталого розвитку”, у рамках яко го діє програма “Дошкільнятам - освіту для сталого розвитку” (автори — Н. Гавриш, О. Пометун, О.Саприкіна), у нашій країні стрімко розвивається. Його основне завдання — формування в молодого покоління моделей поведінки, звичок, стилю життя, що відповіда ють потребам сталого розвитку людства.

Освіта для сталого розвитку — більше, ніж екологічна освіта

У документах, які визначають теоретичні основи впровадження програми “Освіта для сталого розвитку”, сказано, що це — дещо більше, ніж екологічна освіта. Вона не об межується пізнанням природного довкілля та взаємозв’язків, які існують у ньому, перед бачаючи також опанування конкретних дій на користь довкілля соціального, предметного.

Це міждисциплінарний напрям, який охоплює різні галузі знань, а тому потребує наукової й технологічної грамотності. Серед його зав дань — виховання в дітей милосердя, толерант ності, поваги до представників різних національ ностей і етносів, що в перспективі забезпечить реалізацію принципів рівності й справедливості як базових у сталому розвитку людської цивіліза ції; формування власної ідентичності, позиціону вання себе як громадян світу та готовність брати на себе відповідальність за свої вчинки у плане тарному вимірі.

Говорячи про освіту для сталого розвитку, ма ємо на увазі передусім формування нової фі лософії ставлення до предметів та об’єктів навколишньої дійсності.

Глобальна індустріалізація призвела до виник нення споживацького суспільства, зростання утилі тарних потреб і накопичення промислового сміття.

У світі панує модель поведінки заміщення, що характеризується гонитвою за новим, зне вагою до старого, вживаного (автомобілів, побу тової техніки, особистих речей, телефонів тощо). Ця модель переноситься і на сферу людських стосунків, які також розглядають крізь призму корисності: люди можуть бути легко зрадже ні, відкинуті, замінені — достатньо незначного непорозуміння, щоб розірвати відносини. Осо бливо виразно це проявляється у ставленні до людей похилого віку.

Переоцінка вживаних предметів, пошук нових способів їх використання (наприклад, перетво рення пластикової пляшки на вантажівку, пластикової чашки на брязкальце, переробка вжи ваних паперових виробів у якісь інші продукти тощо) формує модель поведінки постійності та приналежності. В її основу покладено ідею, що “життя” речей може бути продовжене, що їм можна знайти нове застосування.

Окрім економічної та екологічної цінності, нове повторне використання предметів має цінність філо софську, психологічну та педагогічну, адже впливає й на ставлення до людей, сприяючи усвідомленню їхньої цінності, прийняттю їх попри складні життєві ситуації, виникненню бажання піклуватися про них.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ,

з якими варто ознайомлювати дошкільнят на доступному рівні:

● глобальне потепління

●скорочення запасів прісної води

●забруднення водойм, повітря

●виснаження ґрунтів

●накопичення на планеті токсичного сміття

●вирубування лісових насаджень

●зникнення представників тваринного і рослинного світу

Освіта для сталого розвитку вже з раннього віку формує відчуття причетності до проблем навколишнього середовища, що сприймаєть ся як частина життя.

Дошкільник надзвичайно чутливий, емоційно сприймає побачене та почуте, активно співчуває, переживає. Особливо його захоплює можливість долучитися до розв’язання проблем довкілля. І за умови системного педагогічного впливу в дітей формується почуття відповідальності, ототож нення себе з усією людською спільнотою.

Педагогіка емпауерменту

Цілком очевидно, що екологізувати мислення дітей, вплинути на їхні ціннісні орієнтації, сфор мувати адекватні моделі поведінки, лише на даючи інформацію про назрілі проблеми та про шляхи їх розв’язання неможливо. Важливо, щоб у процесі пізнання довкілля, системи наявних у ньому взаємозв’язків, проблем, спричинених негативним впливом господарської діяльності людини, дитина активно вибудовувала власну позицію, щоб способи екологодоцільної діяль ності не засвоювалися нею ззовні (шляхом спо стереження за діями вихователя), а вироблялися на внутрішньому рівні — через власну діяльність на основі стійкої мотивації.

Реалізації цього завдання якнайкраще сприяє один із напрямів гуманістичної педагогіки — пе дагогіка емпауерменту. У широкому розумінні по няття “емпауермент” (від англ. empower — “упо вноважувати, давати можливість”) дослідники тлумачать як загальну стратегію і філософію, що надихає людину, пробуджує її внутрішні ресурси і спрямовує до активних дій. Вона може бути за стосована в будь-якій діяльності.

Вибір стратегії емпауерменту передбачає, що кожна дитина за бажання здатна навчитися розв'язувати певні проблеми на основі власних прагнень, наявних знань, досвіду діяльності тощо.

В основі педагогічної моделі емпауермен ту лежить ідея про те, що людська діяльність завжди починається з виникнення мотиву у вигляді інтересу, стурбованості, усвідомлення потреби тощо. Зазвичай людина активізуєть ся лише тоді, коли бачить результат або вірить у можливість його досягнення.

Коли дитина розуміє, що вона може ефективно діяти, то відчуває занепокоєння (мотив), шукає інформацію і готова свідомо сприйняти її, а потім і втілити заду мане (Н. Гавриш).

До переваг цього підходу О. Безсонова відно сить можливість дитини відчути себе успішною в діяльності, формування навичок спілкуван ня, взаємодопомоги, розв’язування проблем, лідерства, критичного мислення, упевненості в собі, уміння дискутувати та ін.

Розробники програми “Дошкільнятам — осві ту для сталого розвитку” вказують на наявність обов'язкових компонентів освітньої системи, що реалізується на засадах педагогіки емпауер менту.

Компоненти педагогіки емпауерменту в освіті для сталого розвитку

●Запрошення дитини до постановки цілей, до експериментування і набуття досвіду, до ре флексії тощо.

●Безперервність і повторюваність пізнаваль ного циклу: вибір дії та способу І вико нання — дослідження/пошук (отримання) інформації — виконання дії та отримання ре зультатів — рефлексія.

●Рух малими кроками — виконання дій у до ступній формі; навчальна співпраця.

●Концентрація уваги: фокус уваги зміщується з навчальної інформації на індивідуальні рі шення й дії кожного, а також на потреби інших людей, природи, планети загалом.

●Турбота — опанування дій і моделей поведін ки, набуття досвіду діяльності в контексті тур боти про когось або щось.

●Формулювання запитань: в основу пізнання покладено продуктивний діалог, що склада ється з безперервного потоку дитячих запи тань.

●Дослідження: початок і закінчення теми супро воджується аудитом рівня сформованості пев ного вміння, звички, стилю життя дитини, сім'ї.

●Формулювання намірів: спираючись на ре зультати досліджень, дошкільники формулю ють свої наміри щодо предмета діяльності.

●Пробні кроки: діти мають можливість відпра цьовувати певні дії, моделі поведінки в групі.

●Зворотний зв’язок, який передбачає постій не отримання дітьми інформації щодо їхніх дій, думок від інших учасників освітнього процесу.

Таким чином, процес формування в дошкіль ників основ екологічного світосприйняття та цін нісного ставлення до довкілля, побудований на засадах педагогіки емпауерменту, покликаний допомогти їм не тільки уявляти своє бажане май бутнє (скажімо, існування в гармонії з природою і людьми), а й активно його наближувати. Бажан ня дбати про довкілля виникає на основі усвідом лення власних дій та оцінювання їх результатів. У цьому випадку акцент робиться на рішення, які діти приймають стосовно власної поведінки в довкіллі та стилю співжиття із ним, а не на про блеми, які існують відокремлено від них.

Методичні інструменти в реалізації стратегії сталого розвитку

Освітня модель, побудована на засадах педа гогіки емпауерменту, передбачає використан ня таких інструментів, які спонукатимуть дитину до діяльності. Саме діяльнісний підхід лежить в основі формування в дошкільників відповідної поведінки та стилю життя загалом.

Тільки через виконання дій, спрямованих на роз в’язання актуальних проблем, пов'язаних із довкіл лям, через їх систематичне повторення протягом тривалого періоду (в програмі на відпрацювання дії відводиться два тижні) формується стала модель по ведінки в майбутній повсякденній діяльності.

Серед методів, у яких реалізується модель педагогіки емпауерменту, чільне місце посі дає метод проектів. Він дає можливість залу чити дітей до практичної діяльності в контексті розв’язання певної проблеми, а відтак забез печити відпрацювання конкретних дій, набуття необхідного досвіду.

Наприклад, під час реалізації проекту “У підземному царстві Черв’яка-трудівника” діти під керівництвом вихователя з'ясовують роль дощових черв’яків у процесі ґрунтоутворення. Під час спостережень за ними на прогулянках, у куточку живої природи, виконуючи досліди, які демонструють розпушування черв'яками ґрунту, перемішування його шарів, переробку відходів (решток їжі, опалого листя) на перегній, малята переконуються у винятковому значенні цих ма леньких тварин.

Варто запропонувати дітям разом з дорослими спорудити для черв’яків "будинок'' (спрощену еко систему), крізь прозорі стінки якого можна спостерігати за їхньою діяльністю. Час від часу підгодо вувати їх листям салату, фруктовими очистками, рештками їжі. "Вироблений" черв'яками перегній доречно використати під час висаджування розса ди чи пересаджування кімнатних рослин у куточку живої природи.

Результати проекту:

1) ознайомлення з дощовими черв’яками (зовніш нім виглядом, особливостями життєдіяльності) та їхньою роллю в природі;

2) набуття досвіду “виготовлення" родючого ґрунту екологічно доцільним способом - за допомо гою дощових черв'яків (на противагу хімічним засобам);

3) висаджування (вирощування) кімнатних рослин, розсади, городніх чи садових рослин з використанням перегною та ін.

Проектна гра є спрощеним варіантом реалі зації методу проектів. Її суть полягає у створенні педагогом спеціальних ігрових ситуацій, що ви магають від дітей розв’язання певних завдань соціального (екологічного, валеологічного, економічного) спрямування. Одним з ефективний прийомів організації діяльності в межах проектної гри дослідники вважають освітню провока цію — створення умов, які провокують зіткнення інтересів, неможливість реалізації потреб дітей.

Наприклад, під час екскурсії (уявної чи реальної) дітям пропонують обрати місце для відпочинку. Але з'ясовується, що галявина, при датна для цього, захаращена сміттям. Що робити далі: пошукати іншого місця чи прибрати сміття? Вирішивши прибрати галявину, діти зіштовхуються з наступною проблемою: як саме це робити? У про цесі колективного обговорення приймають рішення сортувати сміття і т.д.

До методів педагогіки емпауерменту відно сять також емоційно-соціальні ігри та вправи. Саме емоція, викликана об’єктом чи ситуацією, пов’язаною з ним, впливає на його оцінку і за кладає фундамент для прийняття певних рішень і виконання відповідних дій Щ цим об’єктом. До шкільник, проживаючи ситуації вибору, набуває безцінний життєвий досвід, який сприяє форму ванню його ціннісних орієнтацій.

Наприклад, викликати сильний емоційний сплеск у дітей можна демонструванням кра плини води з піпетки поряд із глобусом. Так можна показати малятам, скільки приблизно прісної води є на нашій планеті. Потім варто запропонувати їм висловити припущення стосовно того, як можна раціонально використовувати прісну воду, дбаючи про її збереження, реалізувати відповідні проекти. Згодом доцільно провести День води, протягом якого діти презентують свої проекти.

Ефективним засобом активно-дієвого пізнання проблем природного довкілля в контексті реалізації педагогіки емпауерменту є також укладання портфоліо. Це можуть бути створені дітьми спільно із вихователями і батьками тема тичні теки, у яких зібрано матеріали екскурсій, проектні завдання, результати аудитів, фотографії, малюнки тощо. Зміст теки має відображати успіхи в діяльності дитини. Водночас у такій ро боті є важливим не саме портфоліо, а процес його укладання.

До переліку форм і методів дошкільної освіти для сталого розвитку можна також віднести такі:

●виготовлення макетів екосистем;

●екологічні ігри-змагання;

●ігри-мандрівки;

●творчі роботи (виготовлення та поширення листівок, створення мультфільмів, постанов ка лялькових вистав);

●екоквести;

●екоакції;

●експедиції;

●марафони тощо.

Утім, попри таке розмаїття методичного ін струментарію, основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності в дитсадку за лишається заняття. Його можливості в реалізації цілей освіти дошкільників для сталого розвитку з урахуванням вищезгаданих вимог продемон струємо з інтегрованого заняття «Папір виготовляємо – дерева зберігаємо».

Допомогти дітям усвідомити значення сталого розвитку та навчитися діяти відповідним чином, моделювати власну поведінку, що відповідає цій стратегії, є пріоритетним завданням освіти до шкільників. Таке навчання має бути не штучним, нав’язаним ззовні, воно має пронизувати повсяк денне життя і гру, бути невіддільним від них, стати частиною реальності, у якій живе дитина. Тільки в цьому випадку в дитини виникає бажання свої ми справами допомагати планеті, формується від чуття причетності до долі майбутніх поколінь. Змі ни неможливі лише через освіту, але саме освіта закладає фундамент миру і гармонійного співіс нування людини зі світом з раннього дитинства.

ДИТИНСТВО СЕРЕД ПРИРОДИ

Реалізація проекту зі збагачення екологічної стежини

Алла Слюсар, директорка;

Наталія Шабер, вихователька-методистка, ЗДО № 13 "Купава”, м. Суми

Сучасним дітям, а надто тим, що мешкають у містах, бракує спілкування з природою і актив ної діяльності в ній. Дитячий садок може стати тією зеленою оазою, де малюки разом з чуйними дорослими спостерігатимуть, відкри ватимуть, досліджуватимуть чарівний і неповторний світ у всіх його кольорах, від тінках, звуках, дбатимуть про збереження його краси й розмаїття. Своїм досвідом облаштування такого екопростору діляться авторки-модераторки проекту “Перші кроки на екологічній стежині”.

Вдале розташування нашого закладу, вели чезна зелена територія, на якій є і смарагдові ділянки лісу та саду, і клаптики поля, і квітучі га лявини, — важлива передумова вибору саме еколого-валеологічного спрямування роботи “Купави”. Багатство дивовижного світу розкривається перед дітьми, якщо привчати їх не тільки дослу хатися до звуків і голосів природи, придивлятися до її краси, а й активно діяти в ній. У результаті в малят накопичуються враження не тільки про красу природи, а й про те, як вона змінюється, якщо докласти певних зусиль. Ми переконані, що виховання молодого покоління в традиції гармо нійного спілкування і співіснування з природою та її раціонального вико ристання є важливою формою еко логічної освіти та пропаганди приро доохоронних заходів.

Пізнавальним елементом природ ного середовища в закладі є еко логічна стежина, яка допомагає під час пошуково-дослідницької діяльності ознайомлювати малят з різни ми явищами, живими та неживими об’єктами природи. Належне місце в роботі на екостежині займають заняття-милування, заняття-дослідження, заняття-відкриття, заняття-подорожі, де діти мають змогу ділитися своїми відчуттями, міркуваннями, емоціями.

3 метою популяризації різноманітних форм екологічної освіти в природі, збагачення екостежини дитсадка та активізації роботи на ній у практику роботи дошкільного закладу був уті лений проект “Перші кроки на екологічній стежині”. Проект реалізовувався упродовж 2 мі сяців (серпня-вересня). Учасниками стали педагоги, діти, батьки.

Завдання проекту:

● навчити дітей упізнавати в природі вивчені живі об’єкти, бачити ознаки їх пристосування до умов існування, біологічні ритми, розкрива ти їх екологічне значення;

●сформувати в педагогів, вихованців та батьків відповідальне і ціннісне ставлення до довкілля в усіх видах освітньої, суспільно корисної ді яльності та спілкування з природою;

●формувати природничо-екологічну компетент ність дошкільників на екологічній стежині на території та за межами дошкільного закладу;

●створювати умови для засвоєння дітьми мо делей екологічно грамотної поведінки в навко лишньому середовищі;

●формувати дослідницьку культуру вихованців шляхом організації проектної діяльності;

●популяризувати та презентувати досвід орга нізації роботи на екологічних стежинах.

Очікувані результати:

●сформованість у вихованців природничо-еко логічної компетентності, відповідального та ціннісного ставлення до природного довкілля;

●усвідомлена екологодоцільна поведінка учас ників проекту та дотримання її норм у повсяк денному житті;

●зміцнення партнерської взаємодії “педагоги - діти — батьки”, спрямованої на реалізацію еко логічного проекту.

Мотиваційно-інформаційна платформа перед бачала висвітлення реалізації проекту в мережі Facebook, а також на вебсайті дитячого садка, в рубриках “Новини” та “Інноваційний портал”.

Поділимося досвідом реалізації проекту.

ЕТАПИ ПРОЕКТУ

І. Організаційно-підготовчий

Творчою групою педагогів був спроектований та змодельований паспорт екологічної стежи ни, що передбачав 19 зупинок: “Природнича лабораторія”, “Квіткова оаза", “Розарій”, “Ягід ник", “Рослини-«іноземці»”_, “Готель для комах", "Озерний світ”, “Город”, “Аквацентр”, “Метео- бюро”, “Скандинавський лабіринт", “Дендрарій Сумщини”, “Фруктовий сад”, “Куточок поля”, “Куточок лісу”, “Первоцвіти”, “Березова алея”,« “Ялинкова галявина”, “Мегаполіс для пташок”.

Та наші дослідження поширилися й за межі “Купави”. Додатково спроектована екостежина найближчих цікавих для творчого пошуку дітей еколокацій, а саме до парку “Басівський“ озера по вулиці Парковій, парку культури та відпочинку імені І. М. Кожедуба, річки Псел, Сумського обласного краєзнавчого музею, дитячого контактного зоопарку “Бабусине подвір’я”, ланд шафтно-дизайнерського центру “Галерея”.

Фонтан ідей майстрів-дизайнерів знайшов і втілення в оформленні зупинок екостежини ав торськими креативними щитами. Для ознайомлення дошкільнят із рослинним світом інших країн вихователі виготовили фото каталог рослин-“іноземців”, адаптованих до кліматичних умов нашої місцевості.

Позитивні враження від дослідження на зупинці екостежини “Озерний світ” підсилює добірка відеоматеріалів про підводних мешканців та рослинний світ, упорядкована творчою групою...

Для кожної рослини, висадженої на городній ділянці, вихователі виготовили таблички із зазначенням дат висаджування і збирання врожаю. ..

У рамках міського освітнього проекту ‘Перші кроки на екологічній стежині” стартував освітній міні-проєкт із накопичення та систематизації енциклопедичних даних про птахів рідного краю. На базі зібраного матеріалу було створено фонотеку “Пташиний спів”.

ІІ.Рефлексивно-діагностичний

В екологічній освіті дошкільників важливий момент діагностики природничо-екологічної компетентності дітей, яка є важливою складо вою системи загального моніторингу освіти. Саме моніторинг дає можливість не тільки оціни ти успіхи дітей, а й виявити зону їх актуального розвитку (тобто те, що малята вже можуть зро бити самостійно, без допомоги дорослого) і зону найближчого розвитку (те, до чого вони поки що не здатні, але прагнуть навчитися і з часом змо жуть це робити самостійно) для більш ефективної й спрямованої діяльності на екологічній стежині.

Це дало нам можливість проаналізувати ефек тивність діяльності екологічного спрямування в закладі, а педагогам зробити висновки про правильність обраних технологій і методів робо ти як із групами дітей, так і з конкретними вихо ванцями і за необхідності внести корективи у свої робочі плани.

Було проведено анкетування педагогів та бать ків з метою виявлення рівня сформованості в ді тей екологічного світогляду в умовах сьогодення.

ІІІ.Практичний

Пропонуємо “пройтися” деякими зупинками екологічної стежини “Купави” та дізнатися, які на прями для пошуково-дослідницької діяльності ми пропонуємо дітям.

Природнича лабораторія Це своєрідний дослідницький центр, де в ході пошукової роботи розвивається пізнавальний інтерес дітей до природи, розкривається її багато гранна цінність. Куточки природи кожної групи по повнилися “дошками знахідок”, що відкривають малюкам можливості експериментування з при родними матеріалами, які вони зібрали самі.

Сенсацією цього року стало відкриття під па тронатом Сумського обласного краєзнавчого му зею “Школи юних екскурсоводів”, до якої були залучені вихованці груп старшого дошкільного віку, які невдовзі стали провідниками у світ при роди для найменших.

Квіткова оаза

З метою формування в дошкільників усвідом леного ставлення до рослин (квітів), розвитку їхнього екологічного мислення та засвоєння ними елементарних норм взаємодії з живими об’єктами природи влітку ми обладнали ліку вальний центр для рослин “РІаnts-НеІр”, що відкритий для наших вихованців упродовж усього року. Вихователям асистують самі малюки.

У центрі дітки долучаються до поливання рос лин, обрізування квіток, що відцвіли (якщо немає потреби вирощувати насіння), підживлення, про полювання, милуються красою цвітіння. Восе ни збирають насіння, обрізують сухі пагони, ви саджують цибулини, пересаджують багаторічні рослини, укривають їх на зиму, спостерігають за своєрідністю осіннього цвітіння.

Збирання насіння з квітів, щоб висіяти їх навес ні, стало для малят надзвичайно цікавим захоп ленням і відповідальною справою. Така активна взаємодія з рослинним світом дає змогу застосо вувати на практиці набуті теоретичні знання про природу. А найголовніше — допомагає усвідоми ти, що будь-яка діяльність у природі має відпові дати екологічним законам, а людина несе мораль ну відповідальність за збереження всього живого.

Щороку випускники садочка стають учасника ми флешмобу “Рослинний бум для «Купави»”, залишаючи згадку про себе у вигляді незвичай ної рослини.

Рослини-"іноземці"

Сучасний дизайн території закладу вражає вишуканими рідкісними деревами та кущами, які милують око всіх відвідувачів з ранньої весни до пізньої осені. Серед рідкісних рослин верба Матсудана, верба Нане, спірея, два види ялівцю, туя Ельвангера, колонована, золотиста, кипарисова, сосна гірська.

Готель для комах

Облаштування цієї зупинки надзвичайно захо пило малят. Феєричне свято ознаменувало від криття “готелю”, у якому кожна комашка отрима ла власне комфортне “помешкання".

Ягідник

У садочку виділене окреме місце для ягідника, де вихованці мають можливість спостерігати за кущами малини, смородини та порічки, аґрусу, винограду, суниці. Цікавою інновацією у вирощу ванні полуниць стала конструкція “Полуничний каскад”. Вона дає малюкам можливість ознайомитися із зовнішнім виглядом цих рослин, їх цві тінням, плодами, ідентифікувати їх та з’ясувати їхнє значення в житті людини.

Озерний світ

Безліч яскравих вражень отримують малята під час дослідження озерного світу, спускаючись в уявному батискафі до його глибин, вивчаючи його флору і фауну, спостерігаючи за тим, що від бувається під водою.

Город

Діти особливо цінують те, що вони виростили самостійно, тому в закладі виділене окреме міс це для городів, де вихованці різних вікових груп мають можливість висівати, висаджувати росли ни, спостерігати за їхнім ростом на ділянках. Го родні ділянки оформлені з дотриманням розмірів грядок і доріжок та огороджені авторським ди зайнерським парканчиком. Овочеві культури, які висаджуються на грядках, добирають відповідно до вікових особливостей вихованців.

Куточок лісу

Фрагмент лісу на території “Купави” — наша гордість. Серед хвойних і листяних де рев, висаджених на ділянці, є представники природної флори України, а саме: липа, го робина, береза, клен, тополя, горіх, спірея.

Багаторічна співпраця з обласним управ лінням лісового та мисливського господар ства дає бажані позитивні плоди. У рамках проекту була організована спільна акція “Плекаємо лісові насадження”. Для від працювання правил поведінки під час пе ребування в природі створена локація “Я — природі кращий друг”. Стилізовані вігвами, бутафорське вогнище на галявині та інші деталі допомагають малятам вивес ти і закріпити основні правила, яких варто дотримуватися під час перебування в лісі.

Метеобюро

Чи можна обійтися без прогнозу на завтрашній день? Вихованці нашого садочка можуть передбачити погоду, а потім порівняти свій варіант із про гнозом від Сумської ТРК. У цьому юним синопти кам допомагають прилади та рослини-барометри з локації “Метеобюро”. Дошкільнята можуть ско ристатися термометром для з’ясування темпе ратури повітря, барометром для вимірювання атмосферного тиску, флюгером для визначення напрямку вітру, опадоміром для вимірювання кількості опадів, сонячним годинником. Вихователька-методистка розробила карту маршруту з алгоритмом проведення ігрової та пізнавальної діяльності на цьому майданчику. Завдяки функці онуванню такого метеомайданчика наші вихован ці набувають знання про температуру, тиск пові тря та напрямок вітру, елементарні уявлення про явища природи, їхнє значення в житті людини, про професію метеоролога.

Аквацентр

Веселий сміх, шквал емоцій І позитиву напов нюють локацію “Аквацентр”, розташовану біля стаціонарного басейну, який поповнився новими експериментальними дошками. Тут вирує над звичайно цікава пошуково-дослідницька робота в інтерактивному музеї води.

Скандинавський лабіринт Справжньою “родзинкою” на ігровому майдан чику садочка став скандинавський лабіринт. У його проектуванні взяли участь і батьки, й вихованці. В облаштуванні цього об’єкта використано лише природні матеріали. Веселі змагання на швидкіс не проходження лабіринту створюють позитивний настрій і дають чудовий оздоровчий ефект.

Куточок поля

До роботи на екостежині долучаються наймен ші вихованці разом з батьками. У вересні успішно пройшла акція висівання зимових культур “По сієш вчасно — уродить рясно”.

Мегаполіс для пташок

Веселий гамір у мегаполісі для пташок чути з ранньої весни і до відльоту пернатих. Креативні годівнички виготовлені дбайливими руками батьків і педагогів. Порівнювати, спостерігати та описувати природні гніздування можна за допо могою бінокля, який є невід’ємною складовою цієї зупинки.

Фруктовий сад

У “Купаві” виділене окреме місце для саду, де вихованці мають можливість спостерігати за фруктовими деревами: вишнями, яблунями, гру шами, абрикосами, сливами. Елементом садо во-паркового мистецтва є гармонійне поєднання частини плодових дерев і квіткового царства.

Ялинкова галявина

Вічнозелені дерева і кущі є окрасою території, особливо в зимовий період, а ще предметом гор дості та пам’яттю, адже дерева були висаджені під час відкриття дитячого садочка в 1980 році. Повітря біля зелених ялинок насичене ефірними смолами, які чудово впливають на дитячий ор ганізм. Запах сосни, ялини, туї є здоровішим за пахощі багатьох квітучих дерев. Ним особливо корисно дихати малюкам, що потерпають від за хворювань дихальних шляхів. Саме тут ми прово димо зі своїми вихованцями релакс-хвилинки. Ялинки мають постійного пухнастого мешкан ця — красуню білочку, яку часто можна побачи ти серед смарагдових гілок. Кількість дерев по стійно зростає. Так, цього року наші випускники висадили в куточку саджанці вічнозеленої сосни.

ІV.Завершальний

Досвід організації освітньої діяльності на еко логічній стежині ми представили на рівні міста під час проведення міського освітнього проекту “Перші кроки на екологічній стежині”. Результатом стала перемога в конкурсі, і хоча проект завер шено, та робота на екологічній стежині триває.

На наше глибоке переконання, родинне та суспільне виховання можна вважати ефектив ним, якщо воно розв'язує завдання екологічного розвитку дошкільників, результатами якого ста ють здатність реагувати на красу природи, бе режно ставитися до неї, диференціювати флору і фауну різних регіонів, характеризувати основні ознаки і компоненти природного довкілля, роз різняти його стани, поводитись екологічно до цільно, відчувати свою відповідальність за при роду, прагнення та готовність працювати задля поліпшення її стану.

У ГАЛЕРЕЇ ЛІТНЬОЇ ПРИРОДИ

Методичні аспекти ознайомлення дошкільнят з ознаками літа

Літо малює довкола дивовижні картини. Тож пропонуємо відвідати галерею цього талановитого художника, помилуватися його витворами, зануритись у їхню атмосферу. Відвідувачами галереї будуть діти. Ми ж, педагоги, станемо екскурсоводами- природознавцями, завдання яких — донести до маленьких глядачів неповторність та красу літньої природи, її унікальність й особливу роль у річному циклі природоруху.

Під час літніх спостережень продовжують реалі зовуватися стратегічні завдання еколого-природничої освіти: забезпечення усвідомлення ді тьми взаємозв’язків і залежностей природних про цесів і явищ; формування основ цілісного екологіч ного світогляду; збагачення уявлень про розмаїття форм життя в природі та сприяння розумінню його значення як найвищої цінності.

Безпосереднє спілкування з об’єктами природи влітку формує в дітей неоціненний досвід емоцій но-чуттєвого контакту з ними, шляхом активізації всіх аналізаторів закладає основи сенсорної культу ри дошкільників, сприяє активному розвитку їхньої пізнавальної сфери. Споглядання неповторної кра си літа породжує в дітей позитивні почуття й емоції, серед яких чільне місце посідають естетичні, здат ні посіяти в їхніх серцях зерна емоційно-ціннісного ставлення до об’єктів природи.

Отже, ми в картинній галереї літа. Представле ні в експозиціях пейзажі літньої природи вражають розмаїттям барв, поліфонією звуків, багатством смаків і ароматів. Спробуймо “оживити” ці картини та “зчитати закодовану в них інформацію”.

ПІЗНАВАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Якою ж інформацією про природні зміни влітку має володіти педагог, і чим зацікавити маленьких “чомусиків”?

Зміни в неживій природі

Астрономічний початок літа настає дещо пізніше від календарного і припадає на день літнього сон цестояння (цьогоріч — 21 червня). Фенологи ж по чатком літа вважають період цвітіння рослин на лу ках (перші числа червня), а його закінченням — від літ перших зграй журавлів (кінець серпня).

Велика інтенсивність сонячного випромінюван ня спричинює значні зміни в неживій природі. Най- теплішим літнім місяцем вважається липень — час, коли вдень поверхня землі прогрівається настільки, що за ніч не встигає віддати тепло. А відтак у липні бувають найтепліші ночі.

Охолодження землі в темну частину доби приво дить до появи на рослинах та навколишніх предме тах роси — продукту конденсації водяної пари вна слідок зниження температури повітря.

Улітку часто бувають зливи. Літні дощі, на відміну від осінніх, починаються бурхливо і тривають недов го. Інколи випадає град. Основою градини є сніж на крупа, яка, переміщуючись у хмарі під впливом сильних повітряних течій то вгору, то вниз, оброс тає шаром льоду чи снігу.

На літньому небі можна спостерігати надзвичай но гарні хмари — від перистих (вони справді нага дують легкі пір’їнки) до купчастих, що мають вигляд химерних і мінливих фігур. Інколи небо затягують низькі шаруваті хмари.

Улітку досить часто можна бачити веселку. Во на утворюється внаслідок заломлення сонячних променів у краплинах води, які виконують функ цію лінз.

Одним із найцікавіших світлових явищ літа є зірниця — яскраве освітлення горизонту перед сходом і після захо ду сонця. Це явище пояснюється тим, що косе сонячне проміння, проходячи крізь товстий шар атмосфери, залом люється в краплинах вологи. Коли тепло і в повітрі багато водяної пари, зірниці особливо яскраві, червонясті, коли стає холодніше, вони жовто-золотаві.

Із середини липня майже до кінця серпня на нічному небі Північної півку лі щороку розгортається яскраве дій ство — зорепад, або метеорний дощ. Його спостерігаємо, коли Земля прохо дить через орбіту комети Свіфта-Туттля. І саме уламки породи, що вилетіли з ядра цієї комети, потрапляючи до ат мосфери Землі, спалахують у ній, на че зірки.

Зміни в житті рослин

Достатня кількість тепла, вологи і світла сприяє інтенсивному розвитку рослинного світу. Тож у черв ні луки перетворюються на пишні барвисті килими

3. насичено зеленим тлом. Трави в цей період най більш соковиті й поживні. Саме тому їх у цю пору скошують, заготовляючи на зиму сіно.

Улітку цвіте незначна кількість дерев і кущів. На початку червня доцвітає акація. У першій поло вині місяця починають цвісти липа, катальпа. Серед кущів милують око своїм цвітом жасмин, шипшина, малина, чорниці.

На кущах і деревах, які відцвіли, починає утворю ватися насіння. Зазвичай ми бачимо багато легких тополиних пушинок із маленькими насінинами. Ві тер підхоплює їх і відносить на великі відстані від ма теринських дерев. Нарешті насіння падає на землю і за сприятливих умов проростає. Хоча це трапля ється вкрай рідко, адже маленькому паростку важ ко протидіяти спеці й вітру.

Лише декільком із 20-30 мільйонів насінинок з одного дерева вдається дати початок новим повноцінним рослинам!

У червні в лісах розпочинається збір їстівних грибів — лисичок, сироїжок. Поряд із ними можна побачити й отруйні — мухомор, бліду поганку, не справжні опеньки. А ще літо — пора ягід.

Червень — період буяння степів, уквітчаних шав лією, залізняком, катраном, волошкою степовою. Згодом степ вигоряє, на ньому залишаються лише рослини, пристосовані до посушливих умов.

У другій половині червня зацвітають рослини водойм. Особливо ваблять око квіти латаття біло го. На ніч вони ховаються у воду, але щойно зійде сонце, спливають на поверхню у вигляді великих овальних бутонів, які через деякий час поволі роз криваються. О 17-й годині квіти починають посту пово закриватися й занурюватися під воду.

Літо забарвлює в різні кольори та відтінки клум би, парки і сквери. Це пора масового цвітіння де коративних рослин.

Зміни в житті тварин

У житті тварин літо — період розмноження, виго довування і виховання потомства.

Надзвичайно бурхливе життя комах. Джме лі, бджоли, метелики (адмірали, білани, бражни ки тощо) кружляють над квітами в пошуках некта ру. На листках дерев і кущів можна побачити гусінь метеликів, личинки жуків-листоїдів, попелиць та ін ших комах. Цікаво спостерігати за жуком-оленем, великим дубовим вусачем, жуками-короїдами, му рахами.

Вирує влітку і життя тварин на водоймах. По вільно пересуваються по дну перлівниці та личин ки ручайників, на поверхні води зависають ставко- вики і котушки, швидко ковзають по ній водомірки, над водою ширяють бабки. У риб закінчився нерест, тому в товщі води, особливо у верхньому шарі, мож на побачити багато мальків.

У літній період відкладають яйця плазуни.

Для птахів літо — пора виведення й вигодову вання пташенят. За літо горобці й синиці виводять потомство двічі-тричі.

Гніздові птахи — дуже дбайливі батьки. У ви падку загрози для пташенят вони навіть прики даються пораненими, аби відвернути увагу на падника на себе і відвести небезпеку від гнізда.

У більшості ссавців влітку малята підростають і переходять до самостійного життя. У середині лі та з’являються малюки в їжаків. Мама-їжачиха ре тельно доглядає за своїми дитинчатами, заховани ми в гнізді серед густих заростей кущів. Народжу ється потомство і в кажанів. Двічі за літо виводять дитинчат зайці та білки. У ведмедів улітку відбува ється парування. На цей час ведмедиця залишає своїх малят, а потім знову повертається до них.

ЕСТЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

Естетична інформація — це сукупність конкретних естетично увиразнених чуттєвих ознак, які надають літній природі особливої краси та неповторності. Тож на що слід звертати увагу малят і які художні образи варто використовувати?

У теплих, часом навіть спекотних променях сон ця ніжаться яскраво забарвлені голівки квітів, тяг нуться до нього своїми листочками дерева й кущі, полюбляють грітися на осонні тварини. У золотавих снопах сонячного світла, ніби в калейдоскопі, ви грає всіма барвами веселки квіткове різнобарв’я. Захоплюють багатством відтінків ліс і парк.

Літо зачаровує різноголоссям, у якому чуються і спів птахів, і кумкання жаб, і сюрчання коників, і ше піт листя, і дзижчання бджіл.

Це напрочуд запашна й “смачна” пора року, з якою не зрівняється жодна інша. Тепле лагідне сонечко, пишне буяння рослин, приємні аромати, улюблені смаки залишаютьудітей гарні спомини про цей час.

МЕТОДИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

Ознайомлення дошкільнят з вищезгаданими ознаками здійснюється у певній послідовності, по ступово, з огляду на черговість появи певних картин природи в галереї літа. Які ж методичні інструменти можуть стати в пригоді педагогу?

Засвоєння пізнавальної інформації

Основну увагу слід приділити систематичним спостереженням, планомірність яких забезпечу ватиметься розробленими на кожний літній місяць дорожніми картами (див. нас. 6-7).

Фенологічні спостереження

Такі спостереження поглиблюють розуміння діть ми періодичності явищ у неживій і живій природі, що пов’язані зі змінами пір року, сприяють усвідом ленню сезонних фаз розвитку рослин та сезонних особливостей розвитку й активності тварин певної місцевості. Ці спостереження можуть стати почат ком дослідницької діяльності малят. У процесі такої роботи дошкільники набувають певних умінь: спо стерігати за явищами та об’єктами природи; визна чати види рослин і тварин; встановлювати зв’язок між організмами та середовищем їхнього існування; аналізувати клімат і погодні умови своєї місцевос ті; виявляти причинно-наслідкові зв’язки в природі; аналізувати дані спостережень.

Улітку організовуються фенологічні спостережен ня за такими явищами:

• цвітінням дерев, кущів, трав’янистих рослин;
• прильотом комах до квітів (коли та до яких);
• зав’язуванням плодів у плодових дерев та їх до стиганням;
• достиганням насіння у трав’янистих рослин;
• виведенням пташенят у птахів;
• вильотом пташенят із гнізд;
• відльотом перших птахів;
• розвитком рослин на городі дитсадка та ін.

Метереологічні спостереження

Із фенологічними тісно пов’язані метеорологічні спостереження. Завдяки їм дитина навчається визначати кліматичні та погодні умови (температуру повітря (холодно, прохолодно, тепло, спекотно), тривалість світлового дня (наприклад, день довший, а ніч коротша), стан неба (ясне, похмуре, хмарне), хмарність (небо вкрите хмарами повністю чи частково, які хмари за формою, розташуванням), опади, атмосферні явища, вологість ґрунтів та ін.), з’ясовувати їхній вплив на ріст і розвиток, особливості життєдіяльності живих організмів.

Перевірка народних прикмет

Проводячи систематичні спостереження з метою перевірки народних прикмет, дитина привчається не просто спостерігати за природою, а шукати при чини тих чи інших явищ, прогнозувати їхні наслідки.

Вона доходить висновку, що в природі існує тіс ний взаємозв’язок між усіма її компонентами: біль ше світла і тепла — кращий ріст і розвиток рослин; соковита і багата рослинність забезпечує їжею тва рин — рік для них не буде голодним. Малюк пере конується в тому, що в природі немає нічого випад кового: гарно вродили ягоди горобини — в холод ну зиму птахам буде що їсти; якщо мурахи будують добротний високий мурашник — готуються до су ворої зими тощо.

Експериментально-дослідницька діяльність

Глибокому усвідомленню дітьми пізнавальної інформації щодо сезонних змін у природі влітку, її засвоєнню сприятиме організована виховате лем експериментально-дослідницька діяльність, у якій дошкільники шляхом самостійних відкриттів, розв’язання проблемних завдань, практичних пере творювальних дій одночасно оволодіватимуть нови ми знаннями, вміннями та навичками їх подальшого застосування.

Питання чи завдання, пропоновані дітям для до слідження, повинні відповідати їхнім інтересам і ви кликати бажання досліджувати й експериментувати.

Скажімо, під час щоденних і цільових прогулянок, екскурсій доречно пропонувати для дослідження питання, які часто цікавлять малят: “Скільки підзем них тунелів у дощового черв’яка?”, “Куди ховаються від негоди комахи?”, “Чи плачуть рослини?”, “Ко ли з’являється роса?”, “Навіщо листочку жилки?”, “Що робить листя зеленим?” та ін.

У куточку для досліджень дошкільники дізнаються про чарівні перетворення води в природі, про влас тивості ґрунту, проводять дослідження: “Чому йде дощ?”, “Звідки береться веселка?”, “Чому утворю ються калюжі?”, “Чому бувають день і ніч?” та ба гато інших.

Пам’ятаймо про логіку проведення досліду: від постановки проблеми, висування припущень до їх підтвердження чи спростування.

Ігрова діяльність

Безперечно, засвоєння дитиною пізнавальної ін формації, її закріплення найліпше відбувається в грі. А тому ознайомлюючи дітей з ознаками літа, доціль но пропонувати їм різноманітні ігри, в яких вони, на приклад, закріплять знання назв квітучих рослин- медоносів лук (гра “Квіти і бджоли”), повправляються у впізнаванні квітів за їхнім запахом (гра “Відгадай квітку за запахом”), навчаться впізнавати пташку за співом (гра “Впізнай пташку за голосом”), уза гальнять уявлення про комах та спосіб їх живлення (гра “Нагодуй комаху”) тощо.

Використання методів та прийомів екологічної освіти

Доречно запропонувати дітям, вслухаючись у зву ки літнього лісу, ідентифікувати себе з конкрет ним об’єктом — лісовим мешканцем — і відтворити голосом, рухами або ж за допомогою дитячих му зичних інструментів чи підручних матеріалів прита манні йому звуки (наприклад, шелест листя, кування зозулі, стук дятла, крик качки, кумкання жаби, скре кіт сороки, дзюрчання лісового струмка, дзижчан ня комахи, потріскування сухого гілля тощо). Таке “вживання” в образ сприятиме символічному єд нанню дитини з природою, допоможе відчути себе її частиною.

Застосування методу екологічноїемпатіїдопо може викликати в дитини переживання особливо го стану природного об’єкта шляхом ототожнення з ним. Пропонуючи дітям “зчитати” почуття об’єкта, “намалювати” словами його настрій, озвучити його думки чи просто створити монолог від його імені, ми змусимо їх подумки злитися з природою і відчувати те, що наразі відчуває вона. У цьому контексті до цільними будуть монологи: “Я — зламана гілка”, “Я — засмічений струмок”, “Я — мураха, дім якої зруй нували”, “Я — птаха, гніздо якої понівечили ” тощо.

Формуванню чіткого уявлення про об’єкт, його характерні особливості сприятиме використання методу екологічних асоціацій. На доступних і зро зумілих дитині образах вихователь може поясни ти складний для її розуміння матеріал. Так, мураш ник дошкільник може уявити як багатоповерховий і багатоквартирний будинок, а листок дерева з про жилками — як долоньку із судинами, по яких тече “кров” — вода з розчиненими в ній поживними ре човинами тощо.

У роботі педагогові варто повсякчас звертатися до методу екологічної рефлексії, який навчати ме дітей аналізувати свої дії та вчинки щодо приро ди. Наприклад, можна звертатися до малят із запи таннями: “Що хоче сказати зламана тобою гілка?” або ж “Як ти гадаєш, що думає наразі зірвана тобою квітка?” та ін.

З метою підсилення емоційно-чуттєвих вражень від спілкування дітей з природою доцільно викорис товувати прийом метафоризації, що полягає в за стосуванні слів-образів для характеристики при родних об’єктів. Так, звичайна краплинка роси стає намистинкою, прозорим кришталиком або дорого цінним діамантом; веселка — барвистою стрічкою чи вишитим рушничком; бджола — смугастим пухнастиком; кульбаба — краплиною сонця в зеленій траві тощо.

Засвоєння дітьми естетичної інформації

У численних сучасних наукових працях(Г. Бєлєнь- ка, Н. Гавриш, Н. Глухова, Г. Горопаха, В. Маршиць- ка, Т. Науменко, С. Ніколаєва, 3. Плохій, О. Полові- на, Н. Рижова, М. Роганова, О. Соцька, Г. Тарасен- ко та ін.) доведено, що логічне пізнання саме по собі не може дати всієї повноти картини навколишнього світу. Дослідники наголошують: природа від почат ку дана людям у художньо-смисловому сприйнятті, й поза ним розуміння природи позбавлене значу щості та справжньої повноти.

Хвилинки милування природою

Завдяки такій формі роботи розвиток суб’єктно- етичних відносин між дитиною і природою відбува ється за умови накопичення ціннісних емоційних пе реживань емпатійного характеру та досвіду образ ного сприйняття її гармонії (за Г. Тарасенко).

Організовуючи милування літньою природою, ви хователь має пам’ятати: у спілкуванні дошкільнят з об’єктами і явищами природи має переважати емоційно-образна, естетична інформація про них.

Варто подбати про активізацію чуттєвих аналіза торів дітей, які допоможуть відшукати чуттєві харак теристики літньої природи (“Чим пахне літо?”, “На зви кольори літньої палітри”, “Який смак у літа?”, “Як звучить літо?” та ін.).

Використання педагогом різноманітних оцінно-творчих завдань допоможе піднести сприйняття ді тей на належний емоційно-образний рівень (напри клад, “Нащо схожа хмаринка?”, “Зроби комплімент ромашці (волошці, маку)”, “Склади пісеньку літньо го дощу” та ін.). Доречними в процесі милування природою будуть активні форми емоційно-естетич ного пізнання: ігри, змагання, конкурси, вікторини, трудові справи тощо.

Діалогічна взаємодія з творами мистецтва

Емоційне спілкування дитини з природою, в ре зультаті якого здійснюється розвиток її естетичних почуттів і на цій основі формується ціннісне став лення до довкілля, має продовжуватися в діалогіч ній взаємодії з творами мистецтва. Талант митця дає нам можливість подивитися на природу немов крізь збільшувальне скло, звеличує її, поетизує, на дає їй надзвичайної значущості, а відтак формує пе реконання в її цінності.

Найпоширенішим засобом організації спілкуван ня дітей з мистецтвом дослідники вважають бесіду. Доречними в процесі мистецького діалогу будуть й ігрові ситуації (“Я малюю літо (пишу музику літа)” тощо) та ігрові вправи і завдання (“Зміни настрій картини (вірша, музичного твору)” та ін.). Для акти візації вербального прояву власних естетичних пе реживань дітей можна використати низку прийомів: ігрове завдання “Добери слова до картини (музи ки)” (“Ця картина яка — тепла чи холодна? Весела чи сумна? Голосна чи тиха?”); ігрові прийоми: “Застрибни в картину” (запропонувати дітям розпові сти, що вони бачать, чують, які емоції, який настрій викликає в них побачене), “Додумай” (завдання: придумати події, що сталися до і після зображених у мистецькому творі), “Розмова з картиною (музич ним чи літературним твором)” (завдання: постави ти запитання до картини, персонажів твору) тощо.

Для організації мистецьких діалогів доцільно про понувати твори різних видів мистецтва, наприклад такі.

• Твори образотворчого мистецтва: О. Кваша “За літом навздогін”, Д. Городничий “Літо у розпалі”, Р. Воронко “Гуляли соняшники” та ін.
• Музичні твори: П. Чайковський “Червень. Барка рола”, “Липень. Пісня косаря”, “Серпень. Жнива” (із ци клу "Пори року”), “Вальс квітів” (з балету “Лускунчик”), А. Вівальді “Літо” (з циклу “Пори року”), В. Косенко “До щик”, “За метеликом”, Е. Гріг “Пташка”, С. Прокоф’єв “Дощі веселка” та ін.
• Літературні твори: вірші, оповідання про лі то Г. Кирпи, Л. Виноградової, М. Яновської, А. Кос- тецького, Н. Карпенко, А. Качана, О. Кротюк, Н. По клад, А. Камінчука, М. Стельмаха, В. Сухомлинського, А. М'ястківського та ін.

Художньо-творча діяльність

У творчій діяльності узагальнюється досвід малю ків, доповнюються, конкретизуються набуті раніше знання і способи діяльності, у них виділяється нова ознака, новий параметр для орієнтації в навколиш ньому світі — краса, естетичні цінності, що мають принципове значення в житті людини, визначаючи рівень її культури.

Цікавими формами дитячої творчості можуть бу ти театралізовані свята, ігри-подорожі, вікторини, театри природи і просто творчі хвилинки. Вони мо жуть проводитись як на заняттях, так і в інших фор мах організації життєдіяльності дошкільників.

* * *

Отож, озброївшись методичними інструмента ми для ознайомлення дітей із сезонними змінами в природі, ми повертаємося до галереї творів та лановитого художника — літа. Тепер — найсклад ніше. Слід не просто донести до малят інформацію про зміст картин природи, які вони споглядають, про ті зміни, які вносить літо у звичний плин життя, треба зробити так, аби діти глибоко про йнялися тим, що бачать, аби відчули настрої самого “митця”, “зчитали” його думки та емо ції, осягнули “художні образи” мальовничої літ ньої пори.

Краса літніх пейзажів має назавжди пророс ти в серцях малюків паростками добра, трепет ного ставлення до всього живого, що їх оточує, і залишити слід у їхніх душах: від літнього сон ця — трохи світла і тепла, від квітів — кольоро вих барв, від зеленої духмяної трави — аромату свіжості, від пташиного дзвінкоголосся — гар них і ніжних мелодій. І від цього душі дітей роз квітнуть, у них назавжди оселяться благород ство і потяг до прекрасного.