У ГАЛЕРЕЇ ЛІТНЬОЇ ПРИРОДИ

Методичні аспекти ознайомлення дошкільнят з ознаками літа

Літо малює довкола дивовижні картини. Тож пропонуємо відвідати галерею цього талановитого художника, помилуватися його витворами, зануритись у їхню атмосферу. Відвідувачами галереї будуть діти. Ми ж, педагоги, станемо екскурсоводами- природознавцями, завдання яких — донести до маленьких глядачів неповторність та красу літньої природи, її унікальність й особливу роль у річному циклі природоруху.

Під час літніх спостережень продовжують реалі зовуватися стратегічні завдання еколого-природничої освіти: забезпечення усвідомлення ді тьми взаємозв’язків і залежностей природних про цесів і явищ; формування основ цілісного екологіч ного світогляду; збагачення уявлень про розмаїття форм життя в природі та сприяння розумінню його значення як найвищої цінності.

Безпосереднє спілкування з об’єктами природи влітку формує в дітей неоціненний досвід емоцій но-чуттєвого контакту з ними, шляхом активізації всіх аналізаторів закладає основи сенсорної культу ри дошкільників, сприяє активному розвитку їхньої пізнавальної сфери. Споглядання неповторної кра си літа породжує в дітей позитивні почуття й емоції, серед яких чільне місце посідають естетичні, здат ні посіяти в їхніх серцях зерна емоційно-ціннісного ставлення до об’єктів природи.

Отже, ми в картинній галереї літа. Представле ні в експозиціях пейзажі літньої природи вражають розмаїттям барв, поліфонією звуків, багатством смаків і ароматів. Спробуймо “оживити” ці картини та “зчитати закодовану в них інформацію”.

ПІЗНАВАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Якою ж інформацією про природні зміни влітку має володіти педагог, і чим зацікавити маленьких “чомусиків”?

Зміни в неживій природі

Астрономічний початок літа настає дещо пізніше від календарного і припадає на день літнього сон цестояння (цьогоріч — 21 червня). Фенологи ж по чатком літа вважають період цвітіння рослин на лу ках (перші числа червня), а його закінченням — від літ перших зграй журавлів (кінець серпня).

Велика інтенсивність сонячного випромінюван ня спричинює значні зміни в неживій природі. Най- теплішим літнім місяцем вважається липень — час, коли вдень поверхня землі прогрівається настільки, що за ніч не встигає віддати тепло. А відтак у липні бувають найтепліші ночі.

Охолодження землі в темну частину доби приво дить до появи на рослинах та навколишніх предме тах роси — продукту конденсації водяної пари вна слідок зниження температури повітря.

Улітку часто бувають зливи. Літні дощі, на відміну від осінніх, починаються бурхливо і тривають недов го. Інколи випадає град. Основою градини є сніж на крупа, яка, переміщуючись у хмарі під впливом сильних повітряних течій то вгору, то вниз, оброс тає шаром льоду чи снігу.

На літньому небі можна спостерігати надзвичай но гарні хмари — від перистих (вони справді нага дують легкі пір’їнки) до купчастих, що мають вигляд химерних і мінливих фігур. Інколи небо затягують низькі шаруваті хмари.

Улітку досить часто можна бачити веселку. Во на утворюється внаслідок заломлення сонячних променів у краплинах води, які виконують функ цію лінз.

Одним із найцікавіших світлових явищ літа є зірниця — яскраве освітлення горизонту перед сходом і після захо ду сонця. Це явище пояснюється тим, що косе сонячне проміння, проходячи крізь товстий шар атмосфери, залом люється в краплинах вологи. Коли тепло і в повітрі багато водяної пари, зірниці особливо яскраві, червонясті, коли стає холодніше, вони жовто-золотаві.

Із середини липня майже до кінця серпня на нічному небі Північної півку лі щороку розгортається яскраве дій ство — зорепад, або метеорний дощ. Його спостерігаємо, коли Земля прохо дить через орбіту комети Свіфта-Туттля. І саме уламки породи, що вилетіли з ядра цієї комети, потрапляючи до ат мосфери Землі, спалахують у ній, на че зірки.

Зміни в житті рослин

Достатня кількість тепла, вологи і світла сприяє інтенсивному розвитку рослинного світу. Тож у черв ні луки перетворюються на пишні барвисті килими

3. насичено зеленим тлом. Трави в цей період най більш соковиті й поживні. Саме тому їх у цю пору скошують, заготовляючи на зиму сіно.

Улітку цвіте незначна кількість дерев і кущів. На початку червня доцвітає акація. У першій поло вині місяця починають цвісти липа, катальпа. Серед кущів милують око своїм цвітом жасмин, шипшина, малина, чорниці.

На кущах і деревах, які відцвіли, починає утворю ватися насіння. Зазвичай ми бачимо багато легких тополиних пушинок із маленькими насінинами. Ві тер підхоплює їх і відносить на великі відстані від ма теринських дерев. Нарешті насіння падає на землю і за сприятливих умов проростає. Хоча це трапля ється вкрай рідко, адже маленькому паростку важ ко протидіяти спеці й вітру.

Лише декільком із 20-30 мільйонів насінинок з одного дерева вдається дати початок новим повноцінним рослинам!

У червні в лісах розпочинається збір їстівних грибів — лисичок, сироїжок. Поряд із ними можна побачити й отруйні — мухомор, бліду поганку, не справжні опеньки. А ще літо — пора ягід.

Червень — період буяння степів, уквітчаних шав лією, залізняком, катраном, волошкою степовою. Згодом степ вигоряє, на ньому залишаються лише рослини, пристосовані до посушливих умов.

У другій половині червня зацвітають рослини водойм. Особливо ваблять око квіти латаття біло го. На ніч вони ховаються у воду, але щойно зійде сонце, спливають на поверхню у вигляді великих овальних бутонів, які через деякий час поволі роз криваються. О 17-й годині квіти починають посту пово закриватися й занурюватися під воду.

Літо забарвлює в різні кольори та відтінки клум би, парки і сквери. Це пора масового цвітіння де коративних рослин.

Зміни в житті тварин

У житті тварин літо — період розмноження, виго довування і виховання потомства.

Надзвичайно бурхливе життя комах. Джме лі, бджоли, метелики (адмірали, білани, бражни ки тощо) кружляють над квітами в пошуках некта ру. На листках дерев і кущів можна побачити гусінь метеликів, личинки жуків-листоїдів, попелиць та ін ших комах. Цікаво спостерігати за жуком-оленем, великим дубовим вусачем, жуками-короїдами, му рахами.

Вирує влітку і життя тварин на водоймах. По вільно пересуваються по дну перлівниці та личин ки ручайників, на поверхні води зависають ставко- вики і котушки, швидко ковзають по ній водомірки, над водою ширяють бабки. У риб закінчився нерест, тому в товщі води, особливо у верхньому шарі, мож на побачити багато мальків.

У літній період відкладають яйця плазуни.

Для птахів літо — пора виведення й вигодову вання пташенят. За літо горобці й синиці виводять потомство двічі-тричі.

Гніздові птахи — дуже дбайливі батьки. У ви падку загрози для пташенят вони навіть прики даються пораненими, аби відвернути увагу на падника на себе і відвести небезпеку від гнізда.

У більшості ссавців влітку малята підростають і переходять до самостійного життя. У середині лі та з’являються малюки в їжаків. Мама-їжачиха ре тельно доглядає за своїми дитинчатами, заховани ми в гнізді серед густих заростей кущів. Народжу ється потомство і в кажанів. Двічі за літо виводять дитинчат зайці та білки. У ведмедів улітку відбува ється парування. На цей час ведмедиця залишає своїх малят, а потім знову повертається до них.

ЕСТЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

Естетична інформація — це сукупність конкретних естетично увиразнених чуттєвих ознак, які надають літній природі особливої краси та неповторності. Тож на що слід звертати увагу малят і які художні образи варто використовувати?

У теплих, часом навіть спекотних променях сон ця ніжаться яскраво забарвлені голівки квітів, тяг нуться до нього своїми листочками дерева й кущі, полюбляють грітися на осонні тварини. У золотавих снопах сонячного світла, ніби в калейдоскопі, ви грає всіма барвами веселки квіткове різнобарв’я. Захоплюють багатством відтінків ліс і парк.

Літо зачаровує різноголоссям, у якому чуються і спів птахів, і кумкання жаб, і сюрчання коників, і ше піт листя, і дзижчання бджіл.

Це напрочуд запашна й “смачна” пора року, з якою не зрівняється жодна інша. Тепле лагідне сонечко, пишне буяння рослин, приємні аромати, улюблені смаки залишаютьудітей гарні спомини про цей час.

МЕТОДИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

Ознайомлення дошкільнят з вищезгаданими ознаками здійснюється у певній послідовності, по ступово, з огляду на черговість появи певних картин природи в галереї літа. Які ж методичні інструменти можуть стати в пригоді педагогу?

Засвоєння пізнавальної інформації

Основну увагу слід приділити систематичним спостереженням, планомірність яких забезпечу ватиметься розробленими на кожний літній місяць дорожніми картами (див. нас. 6-7).

Фенологічні спостереження

Такі спостереження поглиблюють розуміння діть ми періодичності явищ у неживій і живій природі, що пов’язані зі змінами пір року, сприяють усвідом ленню сезонних фаз розвитку рослин та сезонних особливостей розвитку й активності тварин певної місцевості. Ці спостереження можуть стати почат ком дослідницької діяльності малят. У процесі такої роботи дошкільники набувають певних умінь: спо стерігати за явищами та об’єктами природи; визна чати види рослин і тварин; встановлювати зв’язок між організмами та середовищем їхнього існування; аналізувати клімат і погодні умови своєї місцевос ті; виявляти причинно-наслідкові зв’язки в природі; аналізувати дані спостережень.

Улітку організовуються фенологічні спостережен ня за такими явищами:

• цвітінням дерев, кущів, трав’янистих рослин;
• прильотом комах до квітів (коли та до яких);
• зав’язуванням плодів у плодових дерев та їх до стиганням;
• достиганням насіння у трав’янистих рослин;
• виведенням пташенят у птахів;
• вильотом пташенят із гнізд;
• відльотом перших птахів;
• розвитком рослин на городі дитсадка та ін.

Метереологічні спостереження

Із фенологічними тісно пов’язані метеорологічні спостереження. Завдяки їм дитина навчається визначати кліматичні та погодні умови (температуру повітря (холодно, прохолодно, тепло, спекотно), тривалість світлового дня (наприклад, день довший, а ніч коротша), стан неба (ясне, похмуре, хмарне), хмарність (небо вкрите хмарами повністю чи частково, які хмари за формою, розташуванням), опади, атмосферні явища, вологість ґрунтів та ін.), з’ясовувати їхній вплив на ріст і розвиток, особливості життєдіяльності живих організмів.

Перевірка народних прикмет

Проводячи систематичні спостереження з метою перевірки народних прикмет, дитина привчається не просто спостерігати за природою, а шукати при чини тих чи інших явищ, прогнозувати їхні наслідки.

Вона доходить висновку, що в природі існує тіс ний взаємозв’язок між усіма її компонентами: біль ше світла і тепла — кращий ріст і розвиток рослин; соковита і багата рослинність забезпечує їжею тва рин — рік для них не буде голодним. Малюк пере конується в тому, що в природі немає нічого випад кового: гарно вродили ягоди горобини — в холод ну зиму птахам буде що їсти; якщо мурахи будують добротний високий мурашник — готуються до су ворої зими тощо.

Експериментально-дослідницька діяльність

Глибокому усвідомленню дітьми пізнавальної інформації щодо сезонних змін у природі влітку, її засвоєнню сприятиме організована виховате лем експериментально-дослідницька діяльність, у якій дошкільники шляхом самостійних відкриттів, розв’язання проблемних завдань, практичних пере творювальних дій одночасно оволодіватимуть нови ми знаннями, вміннями та навичками їх подальшого застосування.

Питання чи завдання, пропоновані дітям для до слідження, повинні відповідати їхнім інтересам і ви кликати бажання досліджувати й експериментувати.

Скажімо, під час щоденних і цільових прогулянок, екскурсій доречно пропонувати для дослідження питання, які часто цікавлять малят: “Скільки підзем них тунелів у дощового черв’яка?”, “Куди ховаються від негоди комахи?”, “Чи плачуть рослини?”, “Ко ли з’являється роса?”, “Навіщо листочку жилки?”, “Що робить листя зеленим?” та ін.

У куточку для досліджень дошкільники дізнаються про чарівні перетворення води в природі, про влас тивості ґрунту, проводять дослідження: “Чому йде дощ?”, “Звідки береться веселка?”, “Чому утворю ються калюжі?”, “Чому бувають день і ніч?” та ба гато інших.

Пам’ятаймо про логіку проведення досліду: від постановки проблеми, висування припущень до їх підтвердження чи спростування.

Ігрова діяльність

Безперечно, засвоєння дитиною пізнавальної ін формації, її закріплення найліпше відбувається в грі. А тому ознайомлюючи дітей з ознаками літа, доціль но пропонувати їм різноманітні ігри, в яких вони, на приклад, закріплять знання назв квітучих рослин- медоносів лук (гра “Квіти і бджоли”), повправляються у впізнаванні квітів за їхнім запахом (гра “Відгадай квітку за запахом”), навчаться впізнавати пташку за співом (гра “Впізнай пташку за голосом”), уза гальнять уявлення про комах та спосіб їх живлення (гра “Нагодуй комаху”) тощо.

Використання методів та прийомів екологічної освіти

Доречно запропонувати дітям, вслухаючись у зву ки літнього лісу, ідентифікувати себе з конкрет ним об’єктом — лісовим мешканцем — і відтворити голосом, рухами або ж за допомогою дитячих му зичних інструментів чи підручних матеріалів прита манні йому звуки (наприклад, шелест листя, кування зозулі, стук дятла, крик качки, кумкання жаби, скре кіт сороки, дзюрчання лісового струмка, дзижчан ня комахи, потріскування сухого гілля тощо). Таке “вживання” в образ сприятиме символічному єд нанню дитини з природою, допоможе відчути себе її частиною.

Застосування методу екологічноїемпатіїдопо може викликати в дитини переживання особливо го стану природного об’єкта шляхом ототожнення з ним. Пропонуючи дітям “зчитати” почуття об’єкта, “намалювати” словами його настрій, озвучити його думки чи просто створити монолог від його імені, ми змусимо їх подумки злитися з природою і відчувати те, що наразі відчуває вона. У цьому контексті до цільними будуть монологи: “Я — зламана гілка”, “Я — засмічений струмок”, “Я — мураха, дім якої зруй нували”, “Я — птаха, гніздо якої понівечили ” тощо.

Формуванню чіткого уявлення про об’єкт, його характерні особливості сприятиме використання методу екологічних асоціацій. На доступних і зро зумілих дитині образах вихователь може поясни ти складний для її розуміння матеріал. Так, мураш ник дошкільник може уявити як багатоповерховий і багатоквартирний будинок, а листок дерева з про жилками — як долоньку із судинами, по яких тече “кров” — вода з розчиненими в ній поживними ре човинами тощо.

У роботі педагогові варто повсякчас звертатися до методу екологічної рефлексії, який навчати ме дітей аналізувати свої дії та вчинки щодо приро ди. Наприклад, можна звертатися до малят із запи таннями: “Що хоче сказати зламана тобою гілка?” або ж “Як ти гадаєш, що думає наразі зірвана тобою квітка?” та ін.

З метою підсилення емоційно-чуттєвих вражень від спілкування дітей з природою доцільно викорис товувати прийом метафоризації, що полягає в за стосуванні слів-образів для характеристики при родних об’єктів. Так, звичайна краплинка роси стає намистинкою, прозорим кришталиком або дорого цінним діамантом; веселка — барвистою стрічкою чи вишитим рушничком; бджола — смугастим пухнастиком; кульбаба — краплиною сонця в зеленій траві тощо.

Засвоєння дітьми естетичної інформації

У численних сучасних наукових працях(Г. Бєлєнь- ка, Н. Гавриш, Н. Глухова, Г. Горопаха, В. Маршиць- ка, Т. Науменко, С. Ніколаєва, 3. Плохій, О. Полові- на, Н. Рижова, М. Роганова, О. Соцька, Г. Тарасен- ко та ін.) доведено, що логічне пізнання саме по собі не може дати всієї повноти картини навколишнього світу. Дослідники наголошують: природа від почат ку дана людям у художньо-смисловому сприйнятті, й поза ним розуміння природи позбавлене значу щості та справжньої повноти.

Хвилинки милування природою

Завдяки такій формі роботи розвиток суб’єктно- етичних відносин між дитиною і природою відбува ється за умови накопичення ціннісних емоційних пе реживань емпатійного характеру та досвіду образ ного сприйняття її гармонії (за Г. Тарасенко).

Організовуючи милування літньою природою, ви хователь має пам’ятати: у спілкуванні дошкільнят з об’єктами і явищами природи має переважати емоційно-образна, естетична інформація про них.

Варто подбати про активізацію чуттєвих аналіза торів дітей, які допоможуть відшукати чуттєві харак теристики літньої природи (“Чим пахне літо?”, “На зви кольори літньої палітри”, “Який смак у літа?”, “Як звучить літо?” та ін.).

Використання педагогом різноманітних оцінно-творчих завдань допоможе піднести сприйняття ді тей на належний емоційно-образний рівень (напри клад, “Нащо схожа хмаринка?”, “Зроби комплімент ромашці (волошці, маку)”, “Склади пісеньку літньо го дощу” та ін.). Доречними в процесі милування природою будуть активні форми емоційно-естетич ного пізнання: ігри, змагання, конкурси, вікторини, трудові справи тощо.

Діалогічна взаємодія з творами мистецтва

Емоційне спілкування дитини з природою, в ре зультаті якого здійснюється розвиток її естетичних почуттів і на цій основі формується ціннісне став лення до довкілля, має продовжуватися в діалогіч ній взаємодії з творами мистецтва. Талант митця дає нам можливість подивитися на природу немов крізь збільшувальне скло, звеличує її, поетизує, на дає їй надзвичайної значущості, а відтак формує пе реконання в її цінності.

Найпоширенішим засобом організації спілкуван ня дітей з мистецтвом дослідники вважають бесіду. Доречними в процесі мистецького діалогу будуть й ігрові ситуації (“Я малюю літо (пишу музику літа)” тощо) та ігрові вправи і завдання (“Зміни настрій картини (вірша, музичного твору)” та ін.). Для акти візації вербального прояву власних естетичних пе реживань дітей можна використати низку прийомів: ігрове завдання “Добери слова до картини (музи ки)” (“Ця картина яка — тепла чи холодна? Весела чи сумна? Голосна чи тиха?”); ігрові прийоми: “Застрибни в картину” (запропонувати дітям розпові сти, що вони бачать, чують, які емоції, який настрій викликає в них побачене), “Додумай” (завдання: придумати події, що сталися до і після зображених у мистецькому творі), “Розмова з картиною (музич ним чи літературним твором)” (завдання: постави ти запитання до картини, персонажів твору) тощо.

Для організації мистецьких діалогів доцільно про понувати твори різних видів мистецтва, наприклад такі.

• Твори образотворчого мистецтва: О. Кваша “За літом навздогін”, Д. Городничий “Літо у розпалі”, Р. Воронко “Гуляли соняшники” та ін.
• Музичні твори: П. Чайковський “Червень. Барка рола”, “Липень. Пісня косаря”, “Серпень. Жнива” (із ци клу "Пори року”), “Вальс квітів” (з балету “Лускунчик”), А. Вівальді “Літо” (з циклу “Пори року”), В. Косенко “До щик”, “За метеликом”, Е. Гріг “Пташка”, С. Прокоф’єв “Дощі веселка” та ін.
• Літературні твори: вірші, оповідання про лі то Г. Кирпи, Л. Виноградової, М. Яновської, А. Кос- тецького, Н. Карпенко, А. Качана, О. Кротюк, Н. По клад, А. Камінчука, М. Стельмаха, В. Сухомлинського, А. М'ястківського та ін.

Художньо-творча діяльність

У творчій діяльності узагальнюється досвід малю ків, доповнюються, конкретизуються набуті раніше знання і способи діяльності, у них виділяється нова ознака, новий параметр для орієнтації в навколиш ньому світі — краса, естетичні цінності, що мають принципове значення в житті людини, визначаючи рівень її культури.

Цікавими формами дитячої творчості можуть бу ти театралізовані свята, ігри-подорожі, вікторини, театри природи і просто творчі хвилинки. Вони мо жуть проводитись як на заняттях, так і в інших фор мах організації життєдіяльності дошкільників.

* * *

Отож, озброївшись методичними інструмента ми для ознайомлення дітей із сезонними змінами в природі, ми повертаємося до галереї творів та лановитого художника — літа. Тепер — найсклад ніше. Слід не просто донести до малят інформацію про зміст картин природи, які вони споглядають, про ті зміни, які вносить літо у звичний плин життя, треба зробити так, аби діти глибоко про йнялися тим, що бачать, аби відчули настрої самого “митця”, “зчитали” його думки та емо ції, осягнули “художні образи” мальовничої літ ньої пори.

Краса літніх пейзажів має назавжди пророс ти в серцях малюків паростками добра, трепет ного ставлення до всього живого, що їх оточує, і залишити слід у їхніх душах: від літнього сон ця — трохи світла і тепла, від квітів — кольоро вих барв, від зеленої духмяної трави — аромату свіжості, від пташиного дзвінкоголосся — гар них і ніжних мелодій. І від цього душі дітей роз квітнуть, у них назавжди оселяться благород ство і потяг до прекрасного.